Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/ <p>«Актуальні проблеми української літератури і фольклору» (заснований 1998-го року) є збірником, що входить до переліку фахових видань, затверджених ДАК України.</p><p>Засновником видання є Донецький національний університет імені Василя Стуса.</p><p>У Збірнику друкуються статті, що містять результати самостійних досліджень у сфері української літератури та фольклору.</p><p> </p> uk-UA o.solovey@donnu.edu.ua (Соловей Олег Євгенович) t.omelchuk@donnu.edu.ua (Омельчук Тамара Зіновіївна) Thu, 09 Apr 2020 00:00:00 +0300 OJS 3.2.1.1 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Семіозис дзеркала в поетиці ліричного тексту: гендерний ракурс. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7999 <div>На методологічних засадах гендерного літературознавства та семіотики на матеріалі української лірики ХХ століття розглядається смисловий спектр образу дзеркала як диференційного елемента маскулінної / фемінінної поетики, що пов’язаний передусім з ідентифікаційними та сенсожиттєвими пріоритетами ліричного суб’єкта, його взаєминами з Іншим.</div><div> </div> Olga Shaf Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7999 Поетична історіософія Василя Герасим’юка. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8000 <span>У статті предметом дослідження є історіософські твори Василя Герасим’юка із книги віршів і поем «Кров і легіт» (2014): поема-парабола «Де гуцули?», онірична поемамістерія «Сон у метро», сюїта «Доки?». Початок світу, верифікований численними артефактами час Довбуша, час поетового діда Василя Якібчука та його побратимів із УПА – ось простір, який осмислюється поетом як той, що зникає. Поетичний світ Василя Герасим’юка розглядається як містерійний – прекрасний і жахливий водночас, бо саме такими виглядають українська історія і сучасність.</span> Oleg Solovey Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8000 Екзистенційні мотиви збірки поезії Сергія Жадана «Життя Марії». https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8001 <span>У статті розглянуто окремі вірші зі збірки Сергія Жадана «Життя Марії» крізь призму філософії екзистенціалізму. Простежено, як у них реалізуються мотиви трагізму буття, абсурдності світу, бунту, свободи вибору. Обґрунтовано визначальну для поета національно-екзистенціальну модель світу та сенсу людського життя. Доведено, що збірка є своєрідною спробою емпіричної сповіді автора, його щоденником, ведення якого було продовжено упродовж першого року війни на Донбасі. У збірці «Життя Марії» Сергій Жадан розкриває комплекс проблем, пов’язаних із життям та смертю – питомими складовими-антиподами суспільства у часи війни. Обґрунтовано, що герої поета не мають ілюзій стосовно перспектив свого існування, проте вдаються до пізнання вічних цінностей.</span> Mariia Reutova Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8001 Титул і зміст наукового збірника https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7989 <div>У Збірнику друкуються статті, що містять результати самостійних досліджень у сфері української літератури та фольклору.</div><div> </div> © Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019 Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7989 Макет збірника в повному форматі. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7990 <div>У Збірнику друкуються статті, що містять результати самостійних досліджень у сфері української літератури та фольклору.</div><div> </div> © Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019 Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7990 Запрошення до публікації https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7991 <p>«Актуальні проблеми української літератури і фольклору» (заснований 1998-го року) є збірником, що входить до переліку фахових видань, затверджених ДАК України (Додаток 7 до наказу МОН України №1413 від 24.10.2017 р.). Засновником видання є Донецький національний університет імені Василя Стуса. Щороку виходить одне число «Актуальних проблем…». Редакційна політика здійснюється Головним редактором збірника, за її дотримання відповідає редколегія.</p><p>У Збірнику друкуються статті, що містять результати самостійних досліджень у сфері української літератури та фольклору. Перевага надається україномовним публікаціям, однак приймаються дослідження російською, англійською, польською, болгарською мовами. Підставою для ухвалення статті до друку є внутрішнє рецензування (див. Порядок розгляду статей) з урахуванням зовнішньої рекомендації до публікування (див. Порядок прийому матеріалів).</p><span> </span> © Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019 Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7991 Авторська точка зору на протистояння «Совєти – Армія Крайова – УПА – нацистська Німеччина» в історико-пригодницькому романі А. Кокотюхи «Чорний ліс». https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7996 <div>У статті досліджено вияви авторської точки зору на протистояння «совєти – УПА – Армія Крайова – нацистська Німеччина» в історико-пригодницькому романі А. Кокотюхи «Чорний ліс». Основну увагу зосереджено на ідеологічній точці зору. Доведено, що авторська точка зору простежується через паралельний опис доль різних людей, через опосередковану оцінку конкретної ситуації героями, через авторські описи-роз’яснення політичної обстановки, через опозицію «свої – чужі», через діалоги героїв про історію та через детальне портретування. У поліфонічному творі наявні різні точки зору, не підпорядковані одна одній, а рівноправні. Авторська позиція простежується від опису подій довоєнної дійсності до чотиристороннього протистояння сил на території Волині.</div><div> </div> Liudmyla Romas Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7996 Історичне минуле у візії Володимира Сосюри. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7997 <div>У статті здійснено комплексний аналіз історичного епосу В. Сосюри на матеріалі поем «Махно» і «Мазепа», роману у віршах «Тарас Трясило». Відзначається, що тематиці боротьби В. Сосюра присвятив низку творів, в яких письменник-епік позитивними персонажами обирає історичну постать – Нестора Махна й Івана Мазепу. Також у статті зʼясовано причини звернення В. Сосюри до постаті Тараса Трясила.</div><div> </div> Valentyna Krasnikova Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7997 Художнє моделювання подій і героїв у романах у віршах Андрія Гудими. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7998 <span>У статті осмислюється своєрідність художнього моделювання складних подій Коліївщини в історичному романі у віршах Андрія Гудими «Клекотіли орли», розглянуто специфіку зображення його невмирущих і відважних лідерів – Максима Залізняка, Івана Гонти – крізь призму народно-історичних джерел. Проведено компаративне зіставлення з «Гайдамаками» Т. Шевченка як високохудожнім зразком оповіді про ці події.</span> Valentina Bilatska Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7998 Вітаїстична модель міста в українській художній прозі 1920-х років. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7992 <span>У статті досліджено тему урбанізму в українській модерністській художній прозі 1920-х. Проаналізовано художню модель міста як культурно-естетичний простір у контексті історіософської теорії «присмерку Європи» Освальда Шпенглера. Письменникимодерністи – А. Любченко, М. Хвильовий, Г. Шкурупій, О. Довженко, Ю. Яновський та ін., звертаючись до філософської парадигми культура/цивілізація, виражають власні самобутні ідеї та соціальну мудрість у художньому осмисленні конкретного національного буття. Вони вірили, що місто поступово сформує новий тип людського світосприймання, адекватний раціонально організованій економіці. Українську майбутність змодельовано як гармонійну й завершену цілісність, як природний і цивілізаційний едем, де поєднано духовність і технологічні досягнення.</span> Lidia Kavun Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7992 Образи пекельної машини та чавунного Командора у романі Гордія Брасюка «Донна Анна». https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7993 <span>У статті проаналізовано практично не досліджений роман представника Розстріляного Відродження Гордія Брасюка «Донна Анна» (1929) в аспекті семантики пекельної машини та через зіткнення двох світоглядів чоловіків-суперників – апологета індустрії, інженера-винахідника та служителя муз, композитора і музиканта. Зокрема, встановлено, що крім проблем статі, кохання, потягу, шлюбної моралі та зради, оприявлених у романі, виразно постає ще одна – зіткнення двох типів творчості, двох підходів до неї, уособлюваних героями-чоловіками, – людини діяльної, Homo faber, інженера Ніка Бачинського (залізного Командора) та людини мистецтва, театральної богеми, Homo ludens, композитора Володимира Шальвія (втілення музичної стихії та свободи пристрасті, Дон Жуана). Перший тип репрезентує авангардного героя – новітнього залізного бога, підкорювача енергії та земних надр (соціокультурний типаж пролеткульту та футуризму), другий – тип модерністського героя-митця, релятивіста та іммораліста. Головну роль у вирішенні такого світоглядного протистояння відіграє образ пекельної машини – винаходу, що знищує свого винахідника. Так, ретельна деталізація пекельної машини у дії – з численними звуковими, кольоровими та піротехнічними подробицями, а також експресивною реакцією глядачів та уявною смертю інженера – сюжетно передує і семантично пов’язана з епізодом-умовчанням – загибеллю винахідника під час випробування. Ця сцена машини у дії ніби передбачає долю новітнього Командора доби чавуну. Врешті життєвої поразки зазнає кожен із представників окресленого любовного трикутника: залізний Командор гине від власного винаходу, хай і за безпосередньої участі Дон Жуана, його винахід привласнено іншим, а його чавунна постать з’являється німим докором лише колишній дружині і не в змозі покарати головного кривдника; скніє і волелюбний Дон Жуан, ніби розплачуючись за поєднання у власній особі генія та злочинства і повністю втрачаючи творчу наснагу після знищення Ганною його опери та аборту Талі; занепадає духом, змирившись із роллю куховарки, і Донна Анна.</span> Natalia Gorodnyuk Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7993 Поетика записок: зі спостережень над творами початку ХХІ століття. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7994 <div>У статті предметом спостережень обрано художні твори, написані на початку ХХІ століття українськими письменниками, які в заголовковий комплекс винесли маркер «записки». Це «Записки пройдисвіта» (2000) Юрія Винничука, що були включені до його пізнішої книги «Груші в тісті», «Записки на зап’ястях» (2010) Лесі Воронюк, «Із вогневих рубежів (записки біженця)» (2016) Миколи Тютюнника. Завдяки наративному прийому записок автори вільно реалізували свій творчий задум, маскували (в разі потреби) своє Я за особою наратора, виявляли особисте бачення подій у країні і світі. Помітно, що ці твори написані під впливом пережитого. Незначна часова дистанція між зображеним у записках і часом їх написання призвела до емоційності, схвильованості викладу, автономності окремих записів, зроблених у різний час. Записки українських авторів початку нового тисячоліття відзначаються відсутністю канонічної форми, вільною манерою викладу, достовірністю відтвореного, як у Миколи Тютюнника, чи ігровим характером, як, скажімо, у «Записках пройдисвіта» Юрія Винничука. Запискам властиве відтворення особливостей розмовного мовлення персонажів, наявність хронології, якщо йдеться про суспільно значущі події, чи її відсутність, якщо йдеться про колізії переважно приватного життя. Встановлено, що інтертекстуальним маркером «записки» українські письменники акцентували вільну форму викладу, фрагментарність, а іноді й хаотичність записів, особистий погляд на події і світ, а також достовірність зображеного.</div><div> </div> Vira Prosalova Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7994 Перекодування творів М. Хвильового засобами кіно: семіотичний аспект. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7995 <span>У статті проаналізовані кінознаки, прийоми, за допомогою яких літературні «тексти» переносяться на екран (на прикладі творів М. Хвильового «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія», «Вальдшнепи» і їх екранізацій «Танго смерті», «Геть сором!», «Вальдшнепи»). Досліджується такий феномен, як міжмистецький діалог, у семіотичному аспекті. Актуалізовано погляди вчених на кіносеміотику, виявлено засоби й особливості перенесення художнього твору на екран, що вимагає декодування знаків одного виду мистецтва і пристосування їх до умов іншого.</span> Victoria Chuiko Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/7995 У творчій майстерні Емми Андієвської. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8002 <span>Наратив про творчі практики відкриває персональну історію однієї з найвидатніших постатей сучасності, «жінки-епохи» (як часто її називають), письменниці та малярки Емми Андієвської. У дослідженні розглянуто світоглядно-естетичні засади творчості, репрезентовані мисткинею в режимі телефонних розмов з автором статті. Досліджено специфіку творчої лабораторії, роздуми про місце та роль письменника в сучасному житті, особливості художнього письма. Авторська індивідуальність постає на тлі історичної доби, в різних формах позатекстових і внутрішньотекстових реляцій. Ключовим поняттям аналітичного дискурсу виступає автометатекстуальність. Об’єднавчим принципом побудови образу особистості та образу дійсності є естетичний елемент, де художній текст і документ складають органічну єдність.</span> Myroslava Gnatjuk Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8002 Оборонна система Василя Стуса: етика і творчий процес. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8003 <div>У статті об’єктом дослідження постає позиція оборони, в якій перебував Василь Стус як людина і творець. Ця позиція щодо реального (соціалістичного) світу розцінена за позицію типового інтроверта. В основі сформованої оборонної системи письменника покладено два ключових поняття – етика і творчий процес.</div><div> </div> Olga Punina Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8003 Ідея життєтворчості в рецепції Василя Стуса: тексти і контексти. https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8004 <span>У статті проаналізовано втілення ідеї життєтворчості у Василя Стуса на матеріалі його поезії, листів і літературознавчих праць. Інтелектуальні контексти, в яких формувався поет, стають основою його пошуків власного шляху як літератора, а сама література – мірилом побудови власної біографії. Життєтворчість як ключове поняття для розуміння феномена Стуса показано через романтичний та модерністський контексти, його осмислення себе як поета та етичний кодекс, що базувався на засадах правди, щирості, доброти, вірності собі, життя як страждання.</span> Marharyta Yehorchenko Авторське право (c) 2020 Актуальні проблеми української літератури і фольклору https://japul.donnu.edu.ua/article/view/8004