Літературна й кінематографічна версії роману М. Хвильового «Вальдшнепи»: конфлікт конкретизацій.

Анотація

У статті здійснено зіставлення повісті Артема Сокола «Аглая» та кінофільму Олександра Муратова «Вальдшнепи» з однойменним романом Миколи Хвильового «Вальдшнепи», кінець якого, дописаний автором, був знищений ним самим і лишається до сьогодні невідомим. Діалог Артема Сокола з попередником підтверджує зацікавлення творчістю письменника, спробу заповнення текстових лакун, зумовлених непослідовністю автора, який мусив одночасно грати кілька ролей, дописування і водночас переписування роману «Вальдшнепи» з часової відстані, що дозволила внести нові акценти у спроби конкретизації роману Миколи Хвильового.

Стрічка «Вальдшнепи», створена на кіностудії імені О.Довженка за мотивами роману, відбила характерні тенденції українського кінематографу середини 90-х років минулого століття. В екранізації роману виявилися кон’юнктурні моменти, зумовлені актуалізацією раніше заборонених тем, як, наприклад, розкуркулення селян, репресій, які сам М.Хвильовий передчував і намагався своєю смертю привернути до них увагу, залишивши за собою право вирішувати свою долю. Отож, у стрічці мала місце не лише спроба дописування, а й переписування роману М.Хвильового засобами кіно, що дає підстави розглядати стрічку як мідквел, що не порушує часові межі першоджерела, а повість Артема Сокола «Аглая» – як сиквел, адже дія попереднього твору перенесена в ній у майбутнє.