Часопросторові особливості художнього світу п’єс Єлисея Карпенка.
Ключові слова:
драматургія, модернізм, міфопоетика, художній час, художній простір, мотив, художній світАнотація
Аналіз просторово-часових координат художнього світу драматургії Єлисея Карпенка 1920-х років дозволив з’ясувати особливості реалізації модерністичної концепції „оголеної людини” та її стосунків із довкіллям. Установлено, що за допомогою нереалістичних, темпоральних та локативних категорій (мотиви двосвіття, ілюзорної дійсності, символічна „наповненість” картини світу предметами та явищами) письменнику вдалося цілісно та органічно представити унікальну сутність людини у спробі віднайдення себе в умовах ненормальної дійсності.Посилання
Савельева В. Художественный текст и художественный мир : соотнесенность и организация : автореф. дис. на соиск. уч. ст. док. филол. наук : спец. 10.01.08 „Теория литературы. Текстология” / Савельева Вера Владимировна. – Алматы, 2002.– 51 с.
Мелетинский Е. Поэтика мифа / Е. М. Мелетинский ; [3-е изд., репринт]. – М. : Вост. лит-ра РАН, 2000. – 408 с.
Карпенко Є. Білі ночі / Єлисей Карпенко. – К.–Відень : Театр, 1920. – 48, [1] с.
Башляр Г. Избранное : поэтика пространства / Гастон Башляр ; пер. с франц. – М. : Рос. пол. энцикл. (РОССПЕН), 2004. – 376 с.
